Олег Собуцький: «Рік у збірної ветеранів починається традиційно — з візиту до Тбілісі...»

Збірна України серед ветеранів гідно представляє країну на міжнародній арені. Видатні гравці минулого за три останні роки відвідали майже 20 країн світу, а нещодавно повернулися з Грузії, де взяли участь у представницькому турнірі «Кубок легенд».

Фото прес-служби АВФУ

Більше про місію синьо-жовтої «дрім тім» розповів її організатор та натхненник, віце-президент ФФУ, президент АВФУ Олег Собуцький.

— Рік у збірної ветеранів починається традиційно — з візиту до Тбілісі, — ділиться свіжими враженнями Олег Михайлович. — У Грузії високо шанують пам'ять відомого футбольного функціонера, одного з організаторів чемпіонату Європи-2012 з боку УЄФА Давида Петріашвілі. Починаючи з 2017 року на його честь проводиться міжнародний турнір серед відомих гравців минулого. Із кожним роком рівень змагань зростає, усе більше глядачів займають місця на трибунах, вирішальні матчі у прямому ефірі транслює центральне телебачення.

Збірні Грузії, України, Іспанії, Туреччини та УЄФА є традиційними учасниками, шостою цього року була команда ФІФА на чолі з чемпіоном світу Марко Матерацці. У деяких виставкових змаганнях спортивна складова не є головною. Тут ми маємо віддати належне дружній нам Федерації футболу Грузії та її президенту Левану Кобіашвілі за поєднання видовищності та високого змагального рівня. Усі матчі були немов вирішальні, у півфіналах сильніші визначилися в серії пенальті, а у фіналі Туреччина перемогла Іспанію з перевагою в один м’яч. Майже на всіх іграх палац спорту був заповнений ущерть, грати в такій атмосфері було суцільним задоволенням.

Фото прес-служби АВФУ

— Збірна України на одному диханні провела матчі групового етапу (перемога над Іспанією — 5:0 та УЄФА — 6:0), але, як і в минулому році, завершила виступи в півфіналі…

— Матч проти Туреччини був дуже цікавим. Програючи — 0:2, ми зуміли змінити хід подій та зрівняти рахунок. А серія пенальті… Тут усю відповідальність беру на себе. Коли всі хлопці виконали свої удари, черга дійшла до мене. Довіру команди виправдати не вдалося. У роздягальні я вибачився перед усіма та пообіцяв виправитися. Дуже прикро, що, маючи таку перевагу на груповому етапі та гарні відгуки від фахівців, нам не вдалося здобути такий омріяний трофей.

Хочу віддати належне тренерам та гравцям збірної України. Вони дуже ретельно підійшли до турніру, навіть у період новорічних свят не забуваючи про належну підготовку. Нікого виділяти не буду, усі хлопці молодці, вони як були в молоді роки, так і зараз залишаються справжніми професіоналами. Усі — від старійшини складу Василя Раца до наймолодшого Віталія Мандзюка. Для мене українська команда, попри результат, найкраща, а довести це в дійсності можна буде наступного року. До речі, відзначу підтримку глядачів. Якщо не враховувати господарів поля, з-поміж інших збірних симпатії були на боці українців. Це якнайкраще підкреслює дружні стосунки між двома країнами, які в останні роки зіткнулися зі схожими викликами.

— Певно, досвід грузинської федерації футболу щодо організації такого масштабного турніру теж може стати в пригоді?

— Звісно, грузини роблять велику справу. Давид Петріашвілі як функціонер залишив великий слід, його знала та шанувала вся футбольна Європа. Один із головних виноробів Грузії Зураб Чхаїдзе після турніру запросив збірну України на свій завод у Кахетії, де довго розповідав про свого друга Давида, його роль в організації та проведенні Євро-2012. За словами першого віце-президента ФФГ Кахи Чумбуридзе, турнір пам’яті Петріашвілі стане традиційним, а наступного року він може відбутися в нещодавно зведеному спортивному палаці в Батумі. Є в організаторів й інші цікаві ідеї, але нехай про них вони розкажуть самі.

— Такі турніри, окрім спортивної складової, є чудовою платформою для обміну думками між фахівцями, налагодження контактів. Вдалося поспілкуватися з колегами?

— У нас було чимало неформальних зустрічей, де ми обговорювали питання співпраці. Мене цікавить насамперед розвиток ветеранського футболу. Із колегою з Іспанії Фернандо Гінером ми постійно на зв’язку, мені дуже імпонує ветеранський рух на Піренеях, масовість та рівень їхніх чемпіонатів.

Збірна ветеранів України вже провела матчі проти «Валенсії», «Севільї», «Бетісу», «Вільярреала», зараз плануємо нові виїзди, водночас запрошуючи іспанців до нас. Є ідея організувати матч між збірними ветеранів України та Іспанії. Про стосунки з Грузією годі й казати, уже стали доброю традицією наші щорічні зустрічі — на НСК «Олімпійський», «Арені Львів». Отримали підтвердження щодо чергового матчу в травні або червні цього року. Також 21 березня, напередодні гри перших збірних, плануємо в Лісабоні товариський матч зі збірною Португалії.

Є й інші плани. У 2019 році збірна ветеранів матиме щільний графік ігор. За кордоном ми підтримуємо діаспору та намагаємося представити Україну з найкращого боку. А мета всеукраїнського туру незмінна з моменту заснування збірної — ми за мир, єдність, злагоду нашого народу. Усюди наголошуємо, що в Україні триває війна, і нашим захисникам дуже потрібна підтримка. Як потеплішає, і самі вирушимо на Схід, де в середньому за рік проводимо не менше 10—15-ти матчів.

НОВИНИ ПО ТЕМІ
Підписатися на новини