Кампанія #РівнаГра: футбол відкриває серця

Олександр Фомічов прагне використовувати силу футболу для покращення життя суспільства, що його оточує. Проживаючи в українському місті Івано-Франківськ, він поширює ідею інклюзивності для усунення перешкод для гри та отримання задоволення від футболу.

Кожного місяця в рамках кампанії #РівнаГра (#EqualGame) УЄФА розповідає про особу з однієї з 55-ти асоціацій, що входять до нього. Ця особа є прикладом, як за допомогою футболу можна сприяти інклюзивноcті, доступності та різноманіттю; його/її історія служить прикладом, що інвалідність, релігія, сексуальна орієнтація, етнічна приналежність чи соціальне походження не є перешкодою для гри й отримання задоволення від футболу.

Фото uefa.com

«Я тренер, але футбол став для мене чимось більшим, ніж гра, — говорить Олександр Фомічов, який використовує силу футболу для покращення життя людей у його громаді. — Це спосіб виховання, це філософія і це явище».

32-річний юрист та бізнесмен за професією, родом із Донецька, він переїхав зі східноукраїнського міста після початку бойових дій у 2014 році. Не всі його родичі змогли поїхати разом із ним. Він залишив свій бізнес. Однак Олександру вдалося створити собі нове життя у західноукраїнському місті Івано-Франківськ.

Зараз він працює у благодійній організації Ліга толерантності, метою якої є вчити людей спільним цінностям та значенню інклюзивності, надаючи їм можливість дивитися на життя з іншого боку, що в кінцевому підсумку призводить до позитивних змін.

Олександр пояснює: «Футбольне поле відображає суспільство в цілому. Ми використовуємо футбол, щоб показати, що ми всі маємо брати участь у грі, так само, як усі повинні бути активними членами суспільства».

«Я бачу, як люди змінюються, коли починають працювати разом. Вони забувають про стереотипи та упередженість, — вважає він. — Вони просто зустрічаються й хочуть дізнаватися одне про одного все більше. Вони стають друзями, змінюючи свої життя, і запрошують інших брати участь у своїх хобі».

Фото uefa.com

У 2016 році Олександр помітив, що в Україні перебувало досить багато різних організацій, які допомагали внутрішньо переміщеним особам. Він вирішив спробувати дещо подібне у своїй країні, і тоді народилася Ліга толерантності.

«Ми перебуваємо в постійному пошуку ідей, — говорить він. — Ми завжди готові покращувати наші проекти, ми намагаємося запалити іскру відповіді в серцях інших людей».

Окрім просування необхідності інклюзивного підходу, програма також приносить додаткову користь футболу, допомагаючи шляхом проведення якісних тренувань для всіх учасників.

«Протягом нашого першого року ми провели вісім тренувальних занять по всій Україні і підготували 97 тренерів, — сказав Олександр. — Вони всі — випускники наших програм, і кожен зробив внесок у розвиток громади, де він проживає...»

Також Олександр зрозумів, що футбол — це явище, яке можна використовувати як інструмент для залучення дітей до освіти. Він вірить, що будь-який предмет у школі можна пов’язати з футболом, таким чином зробивши його цікавішим для молоді.

Такі самі критерії застосовуються й на футбольному полі. Для нього є надзвичайно важливим те, щоб «усіх було включено, нікого не було виключено» — і ці правила слід застосовувати не лише у футболі, але й у суспільстві загалом.

Фото uefa.com

«Показуючи, що ми всі рівні і що всіх включено, ми робимо наше соціальне життя світлішим, і це допоможе нам усім відкритися», — пояснює він.  

Цю ідею підтримує один із найкращих українських спортсменів в історії — чемпіон світу з боксу у важкій вазі Віталій Кличко, який вірить, що кожен має право досягати цілей, які ставить перед собою в житті.

«Кожен може грати у футбол. Ми повинні донести до кожної людини послання, що немає нічого неможливого. Усе можливо, якщо є воля, запал і розуміння, що ти можеш досягати нових вершин, — каже Кличко, теперішній мер Києва. — Найцікавішим і найважливішим є те, що в кожного є мрія. Мріяти важливо, але ще важливіше робити все для того, щоб ця мрія здійснилася».

Любов Олександра до гри опромінює все, чим він займається. Він був непоганим футболістом у юності, а зараз у ролі тренера показує, що цей вид спорту має унікальну силу просувати ідею інклюзивності.

«Ми запрошуємо людей з усієї України, незалежно від їхнього походження. Дехто може бути з інвалідністю, хтось може належати до етнічних меншин чи бути внутрішньо переміщеними особами, — каже він. — Завдяки нашій роботі ми можемо зібрати всіх цих людей разом і показати, що на тренувальному майданчику люди спілкуються між собою й усвідомлюють, що насправді між нами немає зовсім ніякої різниці».    

Андрій Шевченко, один із кращих українських футболістів  в історії, також вважає, що кожна людина повинна мати право грати у футбол, додаючи, що надзвичайно важливо, щоб усі поважали один одного.

«Футбол — це міжнародна гра. Він не має нічого спільного з політикою чи релігією. Це гра, доступна всім, і вона має бути чистою не лише в топових змаганнях, але й серед дітей», — каже Шевченко, теперішній наставник збірної України з футболу.

І Олександр Фомічов вкладає все своє серце в те, що, як він нестримно вірить, призведе до кращого майбутнього для його суспільства та країни: «Продовжувати вірити в людей є найважливішим фактором розвитку кожної країни і світу загалом. Ми можемо побудувати стійке суспільство й використати футбол як один із інструментів, що нас об’єднує». 

НОВИНИ ПО ТЕМІ
Підписатися на новини