Володимир Рева: «Вихід із цього скрутного становища бачу один...»

Якщо у попередньому відбірному циклі, до чемпіонату Європи, у групі, де виступала жіноча збірна України, була лише одна топ-команда, Франція, якій наші дівчата двічі поступилися, то у черговому іспиті на міжнародній арені, відборі на світовий форум 2019 року, синьо-жовтим явно не поталанило із жеребом. Судіть самі: у боротьбі за дві путівки до фінальної частини змагань серед наших опоненток футболістки Данії, срібні призерки континентальної першості, та їхні сусідки зі Швеції, що фінішували на цьому престижному турнірі п`ятими…

— Я й не приховую, що ми поступаємося цим командам, — каже головний тренер жіночої збірної України Володимир Рева. — Утім, на старті, як кажуть, шанси ще є у всіх. Тому ми налаштовані серйозно і збираємося дати фаворитам бій.

— Після європейського відбору, де наші дівчата фінішували третіми, хоч і здолали збірну Португалії, що займає вище місце у табелі про ранги, у команді відбулися значні кадрові зміни?

— Так сказати не можна. Зрештою, три роки, що я перебуваю біля керма збірної, намагаюся проводити виважену ротацію, надаючи змогу проявити себе щосезону одній-двом дебютанткам. Хоча після того, як нещодавно вирішили залишити національну команду Тетяна Чорна та Людмила Пекур, які впродовж багатьох років перебували на провідних ролях, звичайно, потрібен час, аби знайти їм гідну заміну.

— Чи не можна було уникнути втрати очок у стартовому матчі із хорватками?

— У цьому поєдинку, що проходив на Арені Львів, де у нас завжди є потужна підтримка вболівальників, моїм підопічним забракло елементарного прагматизму. Адже вони контролювали хід подій на полі, вели у рахунку, але замість того, щоб на останніх хвилинах подбати про зміцнення тилу, чомусь побігли забивати другий гол і наразилися на контрвипад суперниць, які вирівняли становище. Сподіваюся, це послужить уроком для наших дівчат. Добре, що вже у наступному матчі, на виїзді з угорками, їм вдалося реабілітуватися, забивши у компенсований час.

Чи не виникало якихось організаційних накладок під час підготовки до цього відбірного циклу?

— Цієї осені завдяки підтримці президента Асоціації жіночого футболу України Валерія Лунченка вдалося виконати все, що планували. А от, на жаль, навесні та влітку кілька спарингів не відбулися, що негативно позначилося на підготовчому процесі. Сподіваюся, наступного року всі «вікна» у міжнародному календарі, коли проводяться товариські матчі, збірною України будуть заповнені.

— Привертає увагу те, що майже всі ваші підопічні виступають за кордоном…

— І це неабиякий плюс, бо, на жаль, рівень чемпіонату України низький. Адже, за винятком харківських команд «Житлобуд-1» та «Житлобуд-2», решта ледь зводить кінці з кінцями… Вихід із цього скрутного становища бачу один. Нам слід брати приклад із провідних футбольних країн, де у структурі елітних клубів обов`язково є і жіноча команда. Це б допомогло не тільки зміцнити фінансові тили, а й вирішити питання з місцем для тренувань. До речі, нещодавно таке нововведення взяли на озброєння наші сусіди — поляки та угорці, і вже була нагода переконатися, що жіночі збірні цих країн почали прогресувати.

Підписатися на новини